Флора і фауна Європи
Компоненти довкілля

Флора і фауна Європи

 Незважаючи на успіхи в захисті живої природи, багато біологічних видів продовжують швидко зникати в Європі. Популяції таких великих ссавців, як зубр, сайгак, білий ведмідь і навіть рись і вовк, значно скоротилися у їхніх історичних ареалах існування Деякі інші, наприклад, тарпани та сайгаки, зовсім зникли.

Ссавці

Європа служить домівкою для 250-ти видів ссавців, що належать до дев’яти різних рядів. Серед них місцеві види складають 91% від загального числа, а решта - 9% (21 вид) завезені людиною. Вселення чужинних особин суттєво вплинуло на становище місцевих видів у Великобританії, Франції, Німеччині та Італії.

44 види європейських ссавців є ендемічними (властивими для певної місцевості). Більшість з них можна знайти лише у Південній Європі, Альпах і на Кавказі.

В останньому столітті в Європі не зник жоден вид ссавців. Зараз 7 видів ссавців перебувають під критичною загрозою, 19 видів - під загрозою зникнення, та 56 видів вважаються уразливими.

  Птахи

Вважається, що із 520 видів птахів, відомих в Європі, 78%, перебувають під загрозою зникнення. Шість видів птахів - знаходяться під критичною загрозою, вісім - під загрозою зникнення і 40 вважаються уразливими. Більше однієї третини всіх європейських видів птахів відносяться до рідкісних, чисельність яких скорочується, або до таких, що мають обмежений ареал існування.

Суспільний інтерес

Сьогодні суспільний інтерес до диких тварин, і зокрема, до птахів та їх збереження відіграє особливо важливу роль у посиленні міжнародної співпраці та відповідальності.

Доказом цього є зростання кількості членів організацій із захисту птахів, а також створення системи співпраці між різними європейськими організаціями у сфері захисту птахів. Усі вони проводять поглиблену дослідницьку роботу в умовах міжнародної співпраці. Це дозволило виявити понад 2400 ключових орнітологічних територій європейського значення.

Середовище існування

Інтенсифікація сільського і лісового господарства, меліорація, рибальство, урбанізація та індустріалізація призвели до зменшення біологічного різноманіття і зниження, або втрати якості довкілля в Європі.

Значні проблеми виникають у зв’язку з осушенням і зміною стану водно-болотних угідь. Виживання таких видів птахів, як чаплі, качки, гуси, лебеді, кулики, тісно пов’язане з існуванням таких екосистем. Для захисту цих птахів необхідне збереження і підтримка мережі ключових водно-болотних угідь — місць зупинки птахів під час міграцій, де вони можуть знайти собі їжу та притулок.

Хижі птахи

Хижі птахи — це особливо чутлива до забруднення довкілля група. Перебуваючи на верхівці харчової піраміди, вони більш, ніж інші види, схильні до накопичення значних кількостей шкідливих речовин.

Полювання на хижих птахів, порушення та роздрібнення територій гніздування негативно впливають на чисельність їхніх популяцій і розмноження.

Земноводні та плазуни

Просуваючись на південь Європи, помітно зростає чисельність біологічних видів. Найбільша кількість видів земноводних і плазунів знаходиться у Середземномор’ї та в Південно-східній Європі.

Зараз в Європі мешкає 71 вид земноводних і 199 видів плазунів (рептилій), включаючи морських черепах. Усі вони значною мірою страждають від руйнування домівок, що є головною причиною їх вимирання. Зміни у природному оточенні відбуваються так швидко, що не дають їм можливості пристосуватися до цих змін.

Навіть короткочасні та помірні зміни якості довкілля можуть мати катастрофічні наслідки для довгострокового виживання цих видів. Місця проживання рептилій особливо незахищені від пожеж, які знищують їхні домівки та вбивають самих тварин.

У Європі вісім видів плазунів перебувають під критичною загрозою зникнення, 12 видів - під загрозою та 11 видів вважаються уразливими. Щодо земноводних, два види перебувають під критичною загрозою, один вид — під загрозою і сім видів є уразливими.

Охороні земноводних і плазунів в Європі поки не приділяється належна увага, порівняно з іншими групами, наприклад, птахів і ссавців.

Лише зараз природоохоронні організації починають усвідомлювати, що рептилії найбільш уразливі в Європі, і потребують термінового захисту.

Риби

У Європі різноманіття прісноводих риб набагато менше, ніж у тропіках. Зменшення числа видів риб помітно при просування з півдня на північ, що є природним явищем.

Людська діяльність негативно вплинула на умови існування риб, внаслідок чого за останні два століття зникло багато рідкісних видів. Зараз 13 видів риб перебувають під критичною загрозою, 23 видів — під загрозою зникнення і 47 видів є уразливими.

Із 227 видів прісноводих риб, що проживають в Європі, 200 вважаються місцевими і 27 – завезеними ззовні. Більшість із них завезені з Північної Америки.

Інформації про стан і розподіл видів прісноводих риб є дуже мало. От чому для розроблення стратегії збереження іхтіофауни в Європі необхідно провести велику роботу.

Забруднення прісноводих водойм є мабуть єдиним найбільш важливим фактором, що призводить до вимирання великого числа популяцій риб в Європі. Забруднення найчастіше викликане скиданням побутових, сільськогосподарських і промислових відходів, які до того ж можуть бути токсичними. Причому останні можуть бути настільки отруйними що знищать усіх риб.

Вплив змін у землекористуванні (меліорація, монокультурні лісові насадження, замулення ставків) часто призводять до таких проблем, як засолення, підкислення, зміни гідрологічного режиму водойм. Ці зміни несуть загрозу важливим рибним об’єктам.

Прохідні види риб, наприклад осетрові, перебувають під особливою загрозою через будівництво дамб, водосховищ та інших споруд, які заважають їм діставатися до нерестовищ. Через декілька років ці види можуть повністю зникнути.

Рослини

У порівнянні з іншими частинами Землі, Європа є відносно бідною на видове різноманіття рослин. Під впливом декількох льодовикових періодів, тривалість яких сягала мільйонів років, різноманіття квіткових рослин (близько 12 500 видів) розподілено по території континенту нерівномірно.

Значна частина європейських ендемічних видів рослин знаходиться в гірських районах — в Альпах, Апеннінах, Піренеях, С’єрра–Неваді, Карпатах, а також у Балтійському регіоні та на Балканському півострові.

Рослини під загрозою зникнення

Багато європейських рослин, особливо в її центральній частині, знаходиться під загрозою зникнення, і число таких видів дедалі зростає. Значна кількість видів втратили свої колишні місця існування у Центральній Європі та збереглися лише у Східній Європі. Економічне зростання та інтенсифікація сільського господарства в цьому регіоні можуть спричинити подальше вимирання видів, якщо їх вчасно не захистити.

Унікальне різноманіття природних умов і велика кількість ендемічних рослин у деяких східних і південних регіонах Європи, наприклад у Карпатах, Приморських Альпах, на Закавказзі, Балканах, Кіпрі, в горах Греції, на Криті та гірському хребті С’єрра-Невади робить збереження цих видів завданням загальносвітового значення.

Створення та розвиток мережі великих резерватів, наприклад, мережа Nаturа 2000 в країнах Європейського Союзу

 httр://ес.еurора.еu/еnvіrоnmеnt/nаturе/nаturа2000/іndех_еn.htm

є істотним внеском у справу успішного довгострокового захисту рідкісних і зникаючих видів рослин.

Подальші заходи із збереження різноманіття рослин в країнах Європейського Союзу включають:

• зменшення забруднення довкілля та скорочення забруднень в цілому;

• створення міжнародних систем великих природних резерватів, в першу чергу у відносно незайманих районах, зокрема Альпах, Центральній і Східній Польщі, Північно-східній Франції та Словаччині;

• уникнення подальшої втрати середовищ існування рослин, які знаходяться під найбільшою загрозою (заливні, суходільні луки, степи, прибережні дюни, оліготрофні болота і озера, соляні джерела).

1. Північна Європа та європейська частина Арктики

Причини загроз біорізноманіттю рослин у цих регіонах переважно непрямі. Загрози включають підкислення водних екосистем, потенційне глобальне потепління. Кліматичні моделі показують, що зміна клімату буде вражати в першу чергу флору Північної Європи.

Деякі північні регіони Росії страждають значною мірою від промислових забруднень. Система відносно великих національних парків і природних резерватів у поєднанні з добре налагодженою системою спостереження дозволяють ефективно зберігати біорізноманіття в інших країнах цього регіону.

2. Центральна і Атлантична Європа

У цьому регіоні флора є відносно небагатою. Основна проблема полягає у різкому скороченні різноманіття видів майже у всіх екосистемах.

Центральна Європа має найвищий відсоток (25-35%) видів рослин, які знаходяться під загрозою зникнення. Основні причини є такими:

• прямий вплив інтенсивної забудови територій;

• надмірна кількість нітратів у наземних екосистемах;

• туристичний бізнес (особливо в Альпах і на морському узбережжі);

• інтенсифікація сільського і лісового господарювання.

Розвиток системи природних резерватів та моніторингу можуть допомогти врятувати ряд видів від зникнення.

3. Південна Європа

Район Середземномор’я має найбільшу кількість ендемічних видів. Проте через невеликий розмір їхніх середовищ існування багато з них знаходиться під загрозою зникнення. Основні причини є такими:

• розвиток туризму, розташування населенних пунктів на узбережжі та островах;

• неефективне лісове господарство (пожежі, одноманітні насадження сосен та евкаліптів);

• сільське господарство (особливо надмірний випас худоби).